Щоб одержати кредит на квартиру, вам потрібно мати гроші на перший внесок (15-20% вартості квартири). Частину, що залишилася, кредитує банк. Оформлення кредиту пов'язане з безліччю турбот. Навряд чи розумна людина погодиться з умовами першого ж банку, що попався: напевно захоче вторгувати собі кращі умови й буде шукати як можна більш низьку процентну ставку на тривалий строк.

Одна із самих складних і тривалих процедур – збір необхідних документів. Банк, перш ніж давати кредит, повинен перевірити щомісячні доходи людини й членів її родини, відсутність судимості, кредитну історію. Наступний етап після перевірки документів – співбесіда в банку. Отут уже все залежить від вас. З'ясовуючи вашу платоспроможність, особливу увагу співробітники банку приділять вашим реальним доходам, а не тим, які написані в довідці з роботи. Незалежно від того, сподобаєтеся ви банку, чи ні, він обов'язково поцікавиться предметом застави, тобто квартирою, і надішле свого оцінювача. Самий хвилюючий момент у всьому процесі одержання кредиту – засідання кредитного комітету. Саме від цих людей залежить, одержите ви гроші, чи ні.

Погоджуючись на роль поручителя, потрібно пам'ятати: якщо позичальник не зможе виконати свої зобов'язання, вони припадуть на поручителя.

Поручитель несе не тільки моральну, але й саму що ні на є матеріальну відповідальність за дії позичальника. З того моменту, як поручитель поставить свій підпис у договорі, він стає для банку таким же боржником, як і одержувач кредиту. І якщо позичальник перестав погашати заборгованість, банк має право висувати вимоги не тільки до нього, але й до поручителя.

Поручитель може нести як часткову, так і повну відповідальність за виконання позичальником своїх зобов'язань перед банком-кредитором. Однак у банківській практиці звичайно застосовують повну відповідальність. Крім того, існує поняття фінансової, або майнової поруки. Останнє можливо, якщо доходи позичальника дозволяють обслуговувати кредит, але немає необхідної застави. В такому випадку залучається не фінансовий, а майновий поручитель, що поручається своїм майном – рухомим або нерухомим. Найчастіше майновими поручителями стають батьки або подружжя, тому що в спільно проживаючій родині майно може бути записане на одного з її членів, що і стає поручителем. Майнові поручителі повинні бути власниками ліквідного майна, що не знаходиться в заставі й відповідає вимогам банку, передбаченим до даного виду майна.

Виходів у такій ситуації може бути кілька. Але варіації залежать від кожного конкретного випадку. Адже одні боржники легко можуть позичити гроші в родичів або знайомих. Інші ж, одержавши кредит під заставу (автомобіль, житло, цінні папери), згодні продати закладене майно. Але, як показує практика, такі варіанти влаштовують далеко не всіх. Тому боржникам варто шукати третій і, мабуть, більш економічно виправданий шлях.

Таким можна вважати можливість переглянути графік погашення кредиту, що своїм клієнтам пропонує банк. Тут існує кілька вимог до боржника, але заздалегідь боятися цих перешкод не варто. Та й замовчування проблеми з поверненням кредиту може мати більш серйозні наслідки.

Як правило, банки йдуть назустріч клієнтам, які до виникнення заборгованості звертаються в банк. Тоді можливо переглянути строки й порядок повернення боргу. При цьому мова може йти про відстрочення виплати як основного боргу, так і боргу разом з відсотками.

Крім того, клієнт має право просити про продовження строку позики. (Звичайно це питання, щоправда, визначене умовами договору, підписаного банком і позичальником на етапі оформлення кредиту.) Але, подібні випадки «розглядаються в індивідуальному порядку з урахуванням запропонованих клієнтом змін, насамперед виходячи з його платоспроможності й причин звернення до банку». Отже, і методи роботи зі стягнення кредитної заборгованості, як і оцінка їхньої ефективності, залежать від причин, по яких клієнт несвоєчасно виконує свої зобов'язання перед банком.

Таким чином, інтереси клієнтів і банків у питанні погашення заборгованості за кредитом найчастіше обопільні. Головне, за словами представників банківського сектора, не баритися й звертатися з питаннями у випадку виникнення непередбаченої ситуації. Однак при цьому не варто забувати, що співробітники банку можуть із великою долею ймовірності вимагати необхідні відомості про клієнта і його доходи, якщо засумніваються в щирості мотивації прохань про перегляд графіка погашення кредиту. Тому не варто спекулювати цією можливістю, удаватися до неї має сенс тільки в екстрених випадках.

Головні причини, по яких банки звичайно відмовляють у видачі кредиту:

• позичальник ніде не працює або працює, але не може цього підтвердити;
• загальний стаж роботи позичальника не перевищує 1 року;
• позичальник занадто часто змінює місце роботи;
• на останньому місці служби позичальник офіційно значився менше 3 (іноді 6) місяців;
• дохід претендента на кредит менше певного – встановленого банком – рівня;
• немає постійної реєстрації в даному регіоні;
• "висять" великі невиплачені кредити або ж регулярно затримуються платежі по інших кредитах.